Фото: tmr.gov.ua
«Оберіг» – єдину електронну базу даних військовозобов’язаних, які можуть бути мобілізовані, – запущено в дію. З її допомогою сподіваються зменшити корупцію, уникнути маніпуляцій даними тощо.
В інтерв’ю для DOU заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко розповіла, що запланований етап роботи над формуванням реєстру “Оберіг” завершений, триває інформаційний обмін із основними реєстрами країни.
Як працюватиме «Оберіг» та як він пов’язаний з процесами мобілізації – KP.UA знайшла відповіді на 9 важливих питань.
1. Що таке “Оберіг”?
“Оберіг” – це офіційна назва Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Простими словами, це електронна база даних про цивільних осіб 18 – 60 років, які можуть бути мобілізовані. Військовослужбовці до реєстру не вносяться, для них планують створити окремий реєстр.
Формування реєстру відбувається на основі відомостей, які передає Центральна виборча комісія стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. Під час оброблення всього масиву інформації дані про невійськовозобов’язаних вилучаються.
Основні цілі “Оберегу” формулюються так:
ведення військового обліку, планування та реалізація заходів щодо мобілізації та прийняття на контракт, інформаційне забезпечення військових пенсіонерів та членів сімей загиблих відомостями про військовий облік.
2. Як “Оберіг” змінить мобілізацію?
В Генштабі розраховують, коли реєстр запрацює як слід і буде синхронізований з іншими державними базами, воєнкомам не доведеться ходити торгово-розважальними центрами чи у спортивні клуби, щоб висмикувати звідти мобілізаційний резерв.
“Ми бачитимемо, наприклад, що громадянина було зареєстровано у Києві, але зараз він працює у Львові, тому що податок з його зарплати – ПДФО – сплачується до Личаківського району міста Львова. Відповідно, тоді буде просто звернення до власника його підприємства, будь-якої форми власності про те, що цьому громадянину необхідно з’явитися до Личаківського ТЦК міста Львова. І керівник підприємства буде зобов’язаний особисто доставити цього військовозобов’язаного до ТЦК та СП”, – цитують ЗМІ слова слова спікера Сухопутних військ Володимира Фітьо з нещодавнього інтерв’ю “РБК-Україна”.
Втім, не все може видатися так гладко.
– На жаль, чимало людей призовного віку зараз або не мають постійної роботи, або працюють у тіньовому секторі, або звільняються з офіційної посади, щоб перейти в тінь, – нагадує юрист Ігор Станкевич. – Розшукати таких через податкову базу не вийде, доведеться застосовувати старі методи.
Невідомо також, як буде виглядати і яку функцію виконувати електронний кабінет призовника. Якщо законопроєкт №10062 ухвалять, положення про нього буде розробляти Кабмін.
У законопроєкті про внесення змін у мобілізаційні заходи, який розбирала KP.UA, є пропозиція надсилати в такий кабінет, а також на електронну пошту повістки. Однак юристи звертають увагу, що жоден закон не може зобов’язати людину користуватися електронними пристроями, якщо вона мусить купувати їх за власні кошти.
Втім, у Міноборони розраховують на те, що в сучасному світі, як сказала заступниця міністра Наталя Калмикова, кожен залишає свій цифровий слід. Військовозобов’язаних готуються відстежувати через HELSI.me – по записах до лікаря, через операції у застосунку “Дія”, через послуги, де треба пред’являти військовий квиток.
3. Навіщо створено “Оберіг” і хто ним керує?
Електронна система створена для спрощення і пришвидшення облікової роботи. Стоси паперових карток переводяться в цифровий формат, що полегшує процес оновлення інформації про кожну людину.
За нині діючим законом, власником реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками – органи що ведуть військовий облік: Генштаб ЗСУ, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України. Надалі планується перейменувати власника на утримувача, розпорядників – на адміністраторів.
4. Коли реєстр запрацював?
Закон про створення Єдиного електронного реєстру призовників та військовозобов’язаних Верховна Рада схвалила у березні 2017-го. Того ж року, як розповіли KP.UA у Генштабі ЗСУ, почалося його пілотне наповнення.
Формально порядок ведення реєстру Міноборони затвердило в кінці березня 2022 року, а 15 квітня він набув чинності.
Нині, за словами Катерини Черногоренко, в реєстрі верификовані (тобто підтверджені) дані 88% військовозобов’язаних, актуалізація решти триває. Крім того, на друге читання у Верховній Раді чекає законопроєкт, який вносить певні зміни в діючий закон.
5. Хто має доступ до реєстру?
Окрім відповідальних осіб з Міноборони, Генштабу та інших розпорядників, доступ до реєстру надано територіальним центрам комплектування (ТЦК), а також структурам, які ведуть військовий облік у СБУ та СЗРУ.
Доступ цивільних до реєстру закритий. Нині чоловіки військовозобов’язаного віку та військовозобов’язані жінки можуть перевірити, чи внесені вони в “Оберіг”, тільки подавши письмову заяву в ТЦК.
У майбутньому планується створити в системі електронні кабінети призовників та резервістів, до яких вони отримають доступ, щоб перевірити достовірність інформації про себе та переглядати сповіщення від ТЦК.
6. Які персональні дані вносяться в реєстр?
За нині чинним положенням це:
прізвище, ім’я, по батькові, стать, дата та місце народження, місце проживання та місце перебування, відомості про батьків або усиновителів чи опікунів (ПІБ та дата народження), інформація про сімейний стан, для одружених – про дружину та дітей, реквізити внутрішнього паспорту та для виїзду за кордон, громадянство, відомості про освіту та спеціальність, військово-облікова спеціальність, якщо її здобуто, відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада), номер картки платника податків, відомості про дату виїзду за кордон та дату повернення, відомості про стан здоров’я, відсутність чи наявність групи інвалідності, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (коли є підозра, розгляд справи у суді або судимість), унікальний номер запису у Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), оцифроване фото, у разі смерті, зникнення безвісти, втрати дієздатності – документи, що це підтверджують.
7. Яку інформацію хочуть додати?
В новому законопроєкті, що пройшов перше читання, перелік персональних даних, що вносяться до рєєстру, досить суттєво розширюється.
Зокрема, пропонується додати:
номери телефонів, адресу електронної пошти, водійське посвідчення, категорії транспорту, яким особа має право управляти, відомості про право керувати морським, річковим, повітряним транспортом, відомості про володіння іноземною мовою, про право на володіння зброєю.
Відмітимо, що новим законопроєктом передбачений збір інформації про осіб, починаючи від 17, а не 18, як зараз, років.
8. Звідки беруть інформацію про людину?
Вона надходить з відповідних реєстрів державних органів, міністерств та відомств. Насамперед, це реєстри виборців та фізичних осіб – платників податків. Останній є найбільш повним, бо інформація в ньому накопичується з 1994 року.
Також використовуються реєстри Мінфіну, Мін’юсту, МВС, Національної поліції, Державної міграційної та Державної прикордонної служб тощо. Коли законопроєкт схвалять, підключаться нові бази. Зокрема, номери телефонів та адреси електронної пошти Міноборони планує брати у МОЗ – з баз, які формують сімейні лікарі.
– Зараз ми отримуємо інформацію вручну, – кажуть у пресслужбі Генштабу. – Надалі планується, що бази даних будуть синхронізовані.
Як це виглядатиме в практичній площині, поки невідомо. “Оберіг” може бути підключений до всіх основоположних реєстрів і автоматично підтягувати з них оновлену інформацію.
9. Чи надійно захищений “Оберіг”?
Велика кількість персональних даних, які вже вносяться і будуть вноситися до реєстру, викликає занепокоєння у правозахисників. Тим паче, під час війни, коли ворог атакує не тільки наші міста та села, а й сервери з інформаційними даними.
Нам доводиться покладатися на запевнення міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, який у коментарі для «Еспресо ТВ» так описав “Оберіг”:
– Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації.
