Фото: globsec.org
На жаль, очікування щодо того, що за кілька місяців санкцій російська економіка накриється мідним тазом, не справдилися. Європа вже запустила 12-й пакет санкцій, а Росстат відрапортував про зростання ВВП за підсумками 2023-го на 3,5%.
Чому ж санкції проти РФ не працюють чи, принаймні, працюють не так убивчо, як ми очікували 2022-го? Завдяки чому сьогодні тримається російська економіка та на чому їй вдається заробляти? Ці та інші питання ми обговорили з економістами.
Російського споживача вдалося налякати
Економісти вважають, що недооцінювати силу антиросійських санкцій 2022-2023 років не варто.
– Минулий санкційний раунд від 2014-2015 року, коли щодо РФ також запроваджувалися найжорсткіші на той момент економічні та фінансові обмеження, призвів до наслідків, які вже можна порівняти. Російська економіка за підсумками 2015 року впала на 2,0% рік до року, 2022-го спад склав 2,1%, – навів цифри Максим Орищак, аналітик компанії «Центр біржових технологій».
Цифри можуть здатися невеликими, особливо у порівнянні з гучними заголовками на початку 2022 року. Проте, каже аналітик, спад на 2,0% – це «стандартний розмір» циклічної економічної кризи. Він відбувається з періодичністю в 7-10 років і залишає руйнування, на відновлення яких у країні йде як мінімум два роки.
– Більше того: у санкційному варіанті 2014-2015 середні ціни на нафту впали на 50-60%, а 2022-го вони зросли на 23%, – продовжує Максим Орищак. – Ці цифри говорять про те, що криза в РФ у 2022 році була саме санкційною, тоді як нафтові доходи – серце російської економіки – залишилися незайманими. А якби ціни на нафту в 2022-му впали так само, як у 2014-2015 роках, то спад ВВП РФ досяг 3,5-4,0% рік до року, а на відновлення після такої кризи вже йде 3-4 роки.
Що стосується цифр, що тиражувалися в 2022 році, про падіння ВВП РФ на 6-10%, то, каже експерт, ймовірною метою таких новин було посилення економічного спаду за допомогою інформаційного тиску на росіян.
– Споживчий сектор у російській економіці посідає друге місце після експортно-сировинного, – пояснює Максим Орищак. – Якщо налякати споживача, він менше витрачатиме, і сектор зменшиться. Роздрібні продажі в РФ 2022-го впали на 6,7%, і це був найбільший спад за останні сім років.
Фактор Глобального Півдня та тіньовий флот
При відповіді на споконвічне запитання «хто винен?» в тому, що антиросійські заходи працюють не так добре, як ми очікували, перше, що спадає на думку, – це проломи в санкціях. Але, каже аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ, це було б надто просто і досить легко розв’язано. Адже якби все пояснювалося лише брехнею, її можна було б знайти, перекрити і, таким чином налагодивши санкційну політику, зробити Росії «дуже погано».
– На жаль, все значно складніше, – каже експерт. – Якщо порівнювати сьогоднішню ситуацію з часами холодної війни, головна відмінність полягає у прояві фактора Глобального Півдня, до якого належать Індія, Китай, країни Перської затоки, Бразилія, Мексика, країни Африки. Це повноцінний гравець на світовій арені, і його позиція є дуже важливою. Без цієї принципової позиції, наприклад, неможливо повністю перекрити продаж російських енергоносіїв, адже сьогодні половина всієї російської нафти продається до Китаю, 45% – до Індії.
Розрахунки показують, що вдарити по російському експорту могли б ціни на нафту нижче 40 доларів за барель, продовжує Кущ. Але, по-перше, це малоймовірно. А по-друге, парадокс полягає в тому, що від такого падіння цін виграли б насамперед Індія та Китай, який є ключовим суперником США.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також звертає увагу на те, що Росія змогла перенаправити свої нафтогазові постачання в Азію, насамперед у Китай та Індію. Це стало ключовим фактором та забезпечило РФ збереження значної частини доходів. Крім того, Росія створила тіньовий флот, який возить російську нафту з порушенням цінової стелі, що також дозволило обійти обмеження. Глобальний Захід не зміг протистояти цьому.
– Утім, зараз ситуація змінюється, – каже аналітик. – Китай з Індією вже не можуть підтримувати колишній рівень закупівель. Також змінюється ситуація щодо тіньового флоту.
Ще одна причина не до кінця чинних санкцій – те, що вони не обмежують імпорт у непідсанкційні країни-партнери РФ, продовжує Шевчишин. Ми бачимо переформатування потоків та їх посилення до Туреччини, Узбекистану, Казахстану, Вірменії та інших країн, з яких відбувається імпорт до Росії.
“Недолюблений бізнес, який нарешті полюбили”
Все це відповідає на запитання, чому санкції не працюють так, як очікувалося, але не пояснює, завдяки чому тримається сьогодні росекономіка та на чому вона заробляє.
Андрій Шевчишин вважає, що економічна команда Росії спрацювала досить злагоджено і спромоглася вибудувати потрібну політику навіть під найсильнішим пресингом. Хоча, додає експерт, тут запас міцності не безкінечний.
І, нарешті, значну частину економіки дозволяють самостійно забезпечувати сильний внутрішній попит та виробництво.
– Російська економіка є ринковою, – каже Олексій Кущ. – В умовах санкцій вона видозмінюється, еволюціонує та знаходить «точку рівноваги» на іншому рівні. А найголовнішим чинником є звільнення внутрішнього економічного простору, який одразу почали займати місцеві підприємці. Справа в тому, що до введення санкцій РФ була сировинною країною, внутрішній ринок якої був поділений між великими іноземними компаніями. Наразі в результаті санкцій ці великі гравці, які просто не давали шансів місцевому бізнесу, пішли з російського ринку. І звільнений всередині країни величезний простір почав заповнюватись російським бізнесом, який отримав можливості, дотації, кредити та десятки мільйонів споживачів. Цей ефект «недолюбленого бізнесу, який нарешті полюбили» і є основним чинником, який сьогодні підтримує російську економіку.
В очікуванні «різкого охолодження»
Як бачимо, одна з головних проблем, що перешкоджають ефективності санкцій, – відсутність світової єдності в їх виконанні. Перед Росією зачинили двері до Європи, але вона зайшладо Азії. Звісно, якби санкції підтримував Китай, РФ довелося б набагато складніше.
Зважаючи на вищесказане, очевидним є й інший висновок: санкцій, здатних убити російську економіку, просто не існує. І не стільки тому, що у світі немає щодо цього одностайності, як тому, що економіка досить пластична і повністю знищити її неможливо. Економіка житиме доти, доки є споживачі, а їх у РФ понад сотню мільйонів. Але санкції можуть призвести до падіння рівня життя громадян країни та максимально послабити РФ у стратегічному плані.
Основні збитки від санкцій ще попереду, оскільки вони відбуваються після первинного шоку економіки, каже Максим Орищак. За словами аналітика, введення антиросійських обмежень у 2014-2015 роках призвело до структурного уповільнення російської економіки, внаслідок чого за останні 10 років середньорічне зростання ВВП РФ становило лише 0,8%. Для порівняння: американська економіка в останні 10 років у середньому зростала у 2,6 раза швидше.
Саме через довгостроковий негативний ефект санкцій очікуємо різке охолодження економіки РФ у 2024-2025 роках, каже експерт. Світовий банк прогнозує уповільнення російської економіки до 1,3% цього року та до 0,9% наступного. Аналогічних цифр дотримується МВФ. І навіть ЦБ РФ прогнозує, що зростання у 2024 році становитиме не більше 1,5%.
