Коли почалось повномасштабне вторгнення, Олександр Курсик пішов до Рівненського міського військкомату, заявив, що він офіцер і має бажання служити. Його, молодшого лейтенанта, направили в 14-ту бригаду, а через декілька днів — у Миколаївську область під Снігурівку. Отримав дві контузії, наразі продовжує службу. Уже отримав звання старшого лейтенанта і сподівається дослужитися до капітана. В інтерв’ю Українському радіо він розповів про проблему ротації бійців, про моральний стан українських захисників, про те, як сприймають розмови про необхідність почати переговори і домовлятися з ворогом, щоб закінчити війну.
— Проблема з ротаціями — це реально, тому що людям хочеться побачити своїх дітей, дружин, побувати вдома. Не вистачає бійців, тому що, на жаль, і в Рівному, і в інших регіонах є люди, які вважають, що це не їхня війна… От у цьому теж є проблема. Ці пацани, які взяли волю в кулак і пішли воювати, вони реальну роботу роблять. Вони захищають і тих, хто зараз вдома, хто сидить у Рівному, у Львові, на Закарпатті. Їх переконувати в чомусь немає потреби. Було б добре їм допомогти, щоб покращувати їхній стан шляхом відпусток, ротацій. У нас були хлопці, які не були вдома по 10–15 місяців. Важко фізично і морально, є якісь домашні проблеми…
Всередині війська — порядок, нормально. Коли ми чуємо інформацію про зарплати неадекватно високі для військових… То, друзі, прийдіть у ЗСУ, будете отримувати 100 тисяч гривень премії й 20 тисяч зарплати і станете за рік мільйонерами. А ви натомість у Facebook дописуєте — за що платити ЗСУшникам такі великі зарплати. Я вам розкажу: коли ти живеш в окопі і в тебе в окопі 20 см води, а ти там, наприклад, п’ять діб і потім через п’ять діб ти міняєшся, потім знову заступаєш на п’ять діб… То питання не в грошах — я не розумію, ми взагалі ніколи увагу на гроші не звертали.
Потрібно всім зараз зрозуміти, що цю війну ми не можемо просто так програти, тому що не буде країни. Стоїть мета в Путіна — знищити Україну як державу, знищити українців як націю. Тому ті люди, які вважають, що десь там хтось має домовитись, чи президент, чи Залужний, чи хтось сісти за перемовини і до чогось домовитись — я вам скажу, що це не варіант. Нас влаштовує тільки перемога. Більше того, як тоді дивитися в очі рідним тисяч хлопців, які загинули уже з нашого боку? Що сказати? Що ми воювали і здалися? Такого ніколи не буде, цього самі військові, самі воїни ніколи не дозволять.
І тут потрібні політичні й економічні правильні рішення. Я вважаю, що треба було ці події, які зараз відбуваються, зразу називати війною, ставити всю країну на військові рейки і працювати на перемогу. Чомусь росія це робить, будують заводи, фабрики з виробництва дронів, збільшують кількість виробництва снарядів, патронів. У нас, на жаль, чомусь іде все з якимись бізнесовими історіями, то закупівля, то неправильні ціни, то завищені ціни. Оця історія деморалізує навіть інколи самих воїнів. Але сказати, що вони деморалізовані й будуть здаватися — категорично ні. Всі заряджені на перемогу, і перемога точно буде за нами.
